Багатьох українців цікавить інформація щодо законного перебування закордоном. Розглянувши це питання, прийшла до певних висновків, якими готова з Вами поділитися. ( Чавикіна Т.І.)
Є 27 держав, які є членами ЄС, 4 держави Шенгену не входять до ЄС (Швейцарія, Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн) і є 4 держави, які не входять у Шенгенську зону (Болгарія, Кіпр, Румунія і Хорватія).
Безвізовий режим для українців передбачає дозвіл на в’їзд в 4 держави ЄС, які не перебувають в Шенгенській зоні (Болгарія, Кіпр, Румунія і Хорватія), термін перебування у цих державах не буде врахований при підрахунку періоду 90 днів. Це обумовлено тим, що вказані держави не входять до Шенгенської зони і правило 90/180 днів працює для кожної держави окремо. Тобто можно бути 90 днів у Хорватії , потім 90 днів у Румунії, здвідти поїхати на 90 днів до Польщі - це не буде порушенням терміну перебування, оскільки враховуються тільки «шенгенські» поїздки.
Разом з тим, у відповідності з правилами перебування в ЄС, період перебування на територіях Швейцарії, Ісландії, Норвегії та Ліхтенштейні (вказані держави не відносяться до ЄС, але входять до Шенгену) враховується при сумарному визначенні кількості днів перебування.
Ця інформації буде цікава українцям, які перебувають закордоном і міркують оформлювати їм чи ні тимчасовий захист у разі, якщо вони ще не вирішили в якій державі їй залишитися на більш тривалий термін (більше 90 днів). Також треба врахувати, що тимчасовий захист, наприклад у Болгарії надається на рік, але не з моменту подачі документів, а з моменту початку війни в Україні (тобто до 23 лютого 2023 року).
Завідувачка кафедри трудового, аграрного та екологічного права та соціального захисту населення Харківського університету, к.ю.н., доцент Чавикіна Т.І
розмова з Президентом Харківського університету професором Орловим Павлом Івановичем.
Нова фаза російської агресії, що відбулася 24 лютого 2022 року увійшла в дім кожного українця, змінила звичний уклад нашого життя, поставила нові виклики та завдання. В тому числі це стосується і освітньої складової функціонування нашої держави. Проблеми, з якими стикається наша держава у сфері освіти, а також складнощі, які чекають в цьому році на абітурієнтів, ми вирішили обговорити з Президентом ТОВ «Харківський університет» професором Орловим Павлом Івановичем.
Праця вченого є одна з самих важливих для суспільства, крок за кроком вчені у продовж багато років ідуть до свого відкриття. Цілю якого є приблизити суспільство та кожну людину до покращення його життя.
Нехай сьогодні та завжди відкриття зроблене у стінах університету працює на суспільство, на кожну людину задля покращення його життя. Бажаємо Вам творчого натхнення, сил та терпіння в нелегкій науковій та освітній праці. Нехай Ваші успіхи примножать успіхи України у всіх сферах нашого буття.
Харківський університет та ВП «Фаховий коледж Харківського університету» розпочав освітній процес в нових складних умовах
Шановні студенти!
Харківський університет та ВП «Фаховий коледж Харківського університету» розпочав освітній процес в нових складних умовах. Розуміючи відповідальність за кожного студента та його майбутнє керівництвом та педагогічним складом університету запропоновані різноманітні форми залучення до навчання. ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС БУДЕ ПРОДОВЖЕНО ВІДПОВІДНО ДО НАВЧАЛЬНИХ ПЛАНІВ ТА З УРАХУВАННЯМ СТРОКІВ ЙОГО ЗАВЕРШЕННЯ У 2021-2022 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ.
У зв’язку з воєнним станом та бойовими діями, Харківський університет як і більшість університетів країни опинився в скрутному становищі. Звичайна робота в таких умовах практично неможлива. Незважаючи на це, Університет не відмовляється від своєї мети розвивати науковий, людський, цивілізаційний потенціал в нашій державі навіть в умовах війни. Саме тому:
! Ніхто не буде відрахований з університету.
! Ми цінуємо кожного і хвилюємося за вас.
! Ми – єдина сім’я. Адже університет, перед усім, це не будівлі та аудиторії, а люди та зв’язки між ними, які ми повинні підтримувати, незважаючи на жодні обставити.