Проблеми української освіти під час війни

Нова фаза російської агресії, що відбулася 24 лютого 2022 року увійшла в дім кожного українця, змінила звичний уклад нашого життя, поставила нові виклики та завдання. В тому числі це стосується і освітньої складової функціонування нашої держави. Проблеми, з якими стикається наша держава у сфері освіти, а також складнощі, які чекають в цьому році на абітурієнтів, ми вирішили обговорити з Президентом ТОВ «Харківський університет» професором Орловим Павлом Івановичем.

Павло Івановичу, на сьогодні багато закладів вищої освіти, особливо у Харківському регіоні з початком війни залишили Харків. Яка ситуація у ТОВ «Харківський університет».

Дійсно, з початком війни значна кількість університетів Харківського регіону та деяких інших полишили місця свого постійного розміщення. Викликано це двома основними причинами – воєнними діями на території цих областей та суттєвими руйнуваннями будівель освітніх закладів. У зв’язку з цим, в окремих випадках навіть з нормалізацією воєнної обстановки в цих регіонах, багатьом ЗВО в Харкові немає куди наразі повертатися. ТОВ «Харківський університет», незважаючи на всі складнощі, з моменту російської агресії розпочав дистанційне навчання (за допомогою системи управління навчанням MOODLE), а також розробив програму навчання в асинхронному режимі для тих студентів, які не можуть працювати в режимі онлайн. Адміністрація університету та його колектив також підтримує в належному стані матеріально-технічну базу університету, гуртожиток та спортивний комплекс з метою найшвидшого повернення студентів до нормального режиму навчання.

На сьогодні значна кількість викладачів виїхала за межі України. Яким чином планується завершувати навчальний процес та чи є можливість у студентів отримати дипломи в цьому році?

Ще за 2-3 роки до початку карантинних обмежень в Україні в Харківському університеті запроваджено віртуальне навчальне середовище Moodle в якому зосереджено більшу частину навчальних дисциплін. Цей проект дозволив нашим викладачам та студентам забезпечити не лише дистанційний освітній процес, але й проведення всіх форм контролю, включаючи підсумкове тестування. Завдяки цьому сподіваємося завершити процес навчання згідно затвердженому плану, тобто у червні місяці. При нормальній роботі єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО) адміністрація університету планує провести атестацію студентів і забезпечити безперешкодну реєстрацію та видачу дипломів. Університет продовжує працювати не полишаючи місця свого розташування, а дистанційна платформа навчання, на сьогодні, дозволяє підтримувати зв’язок викладачів та студентів незалежно від їхнього місця перебування.

Наголошую, що Харківський університет усвідомлює свій обов’язок не тільки забезпечити завершення навчального року, але й надати можливість своїм випускникам продовжити навчання на наступних освітніх рівнях.

Сформулюйте, будь-ласка, яка на Вашу думку мета сучасної освіти?

На сьогодні вже є зрозумілим, що сам факт наявності освіти не надає переваг людині у її становленні та розвитку як самодостатньої особи яка найповніше відповідає запитам сучасного суспільства. На мою думку, основна мета – формування у випускника цілісної картини професійної діяльності, бачення можливостей та перспектив міждисциплінарних зв’язків базової професії, важливості побудови правильної комунікації в професійному середовищі та суспільстві. При цьому, в певні сфері його знання повинні бути не просто достатніми, а навіть унікальними, з відповідними компетенціями. І звісно, в сучасному світі, важливим аспектом успішності будь-якої людини залишається вміння навчатися самостійно протягом усього свого життя.

Якою сьогодні – і в перспективі, завтра – повинна бути людина університету?

Це – домінуючий тип співробітника. Це талант, який знаходить та притягує нові таланти. Це такі професіонали своєї справи, які живуть в постійному саморозвитку та самовдосконаленні, для яких такий спосіб життя є природним і невід’ємним. І звісно робота викладача це – покликання з яким народжуються і якого не зрікаються. Ось три речі, які формують сучасного, професійного, конкурентноспроможного викладача.

Сьогодні досить часто повторюють про нову філософію освіти. На Ваш погляд, що покладено в її основу?

Основа нової філософії освіти - людиноцентрична спрямованість. Саме людина, з її потребами, самовизначенням, когнітивними властивостями, цінностями та мотивацією повинна стати центром розвитку освіти. Все це дозволить сформувати новий запит в суспільстві на отримання освіти, незалежно від соціального положення людини, його потреб та можливостей.

Ви багато років знаходитися у епіцентрі освітніх процесів. Працювали на керівних посадах у Харківському юридичному інституті, Харківському національному університеті внутрішніх справ. Зараз очолюєте приватний заклад «Харківський університет». Які тенденції в сучасній освіти Ви спостерігаєте? Як змінюється підходи до викладання?

Професійне середовище практично в будь-якій сфері, як і увесь світ, зараз швидко змінюється. Професії, які є необхідними сьогодні, завтра можуть стати незатребуваними. Постійно з’являються нові напрямки діяльності, які потребують нових знань, вмінь, навичків, зокрема це стосується і педагогічної діяльності. Усе більше процесів зміщується у цифрове середовище – практично кожний з нас щоденно користується засобами зі штучним інтелектом (смартфони, смарт-тв тощо). Людина вже не вирішує завдання з «голими руками», вона має в своєму розпорядженні могутні інструменти. В системі освіти ми повинні це враховувати та навчати студентів так, щоб вони були готові доповнювати свої можливості сучасними інформаційними технологіями. Все більше значення отримують і soft skills – вміння працювати в команді, комунікативні навички, емоційний інтелект. Саме тому і підходи до викладання змінюються відповідно до названих процесів. Що відбувається зараз – з одного боку, ЗВО встояли, студентів не втратили, утримали. Навчання продовжується. Однак, з іншого боку, стає зрозумілим, що ті студенти, хто мав навички самоорганізації виявились успішнішими та подолали труднощі краще. Діти швидко подорослішали, а тому чим більш зрілою та самостійною стає людина, тим швидше в неї з’являється запит на знання, тим свідоміше стає навчання… І в цьому випадку, цифрові інструменти допомагають ефективніше підійти до персоналізації, індивідуалізації освітнього процесу. Особливості цифрового відбитку кожного студента дозволяє індивідувально підбирати контент, використовувати гейміфікацію, посилювати мотивацію до навчання.

Окремі публіцисти на Заході висловлюють таку ідею: «Онлайн – це освіта для бідних, пряма освіта – це елітний продукт». Як Ви прокоментуєте таке твердження?

Звісно, технології дозволяють здешевити якісну освіту, но face to face - «обличчям до обличчя» - це завжди буде дуже дорого. Але для нас сьогодні залишається викликом не протиставляти онлайн та офлайн навчання, а знайти їх найкращу комбінацію. Ми проти повного переходу до онлайн навчання. Вважаємо, що останнє не вирішить усіх проблем сучасної освіти. Досить часто освіта розуміється як підготовка та – спрощено – як отримання первинних навичків. Однак навички краще та швидше надає професійно-технічна освіта, а ми, як університет, під освітою розуміємо більш складний процес становлення життєвого та професійного світів людини. Університет створює картину світу, цінностей, етичних принципів, що дозволяє сформувати особистість, її активну життєву та моральну позицію. Тобто освіта – це в певному сенсі горнило в якому загартовуються найкращі представники нації та майбутнє нашої країни.

Як може вплинути на навчання ситуація, коли студенти залишаються вдома та взагалі не мають можливості синхронного навчання.

На сьогодні необхідно відпрацювати стандарти та формати нової ситуації, що склалася в Україні. За змістом це нова модель, яка ще певний час буде реалізовуватися у режимі підвищеної небезпеки. Це означає особливу логістику ЗВО зсередини. Під час навчання слід враховувати, що частина студентів не може прибути до університету, частина залишиться за кордоном, а певна частина взагалі не зможе певний час виходити на зв’язок. Обов’язок Університету не залишити студента наодинці з вищезазначеними проблемами. Нами розробляються різні форми залучення студентів у освітній процес, створюються відповідні програми. Враховуються можливості часткового перенесення навчальних дисциплін на наступний навчальний рік. В цьому напрямку нагальною є підтримка Міністерства освіти та науки України, яка дозволить на нормативному рівні запобігти формальному підходу щодо реалізації студентом свого права на навчання. Важкі часи вимагають швидких та ефективних рішень.

Чого б Ви бажали в цій ситуації від Уряду, профільного міністерства, міста.

Перш за все підтримки для всіх закладів вищої освіти, незалежно від форми власності та управління, особливо для тих хто знаходиться в зоні бойових дій. Дуже важливо в найближчому майбутньому усунути дискредитацію, яка існує на сьогодні між приватними та державними ЗВО. Так, згідно ст. 27 Закону України «Про вищу освіту» заклади вищої освіти державної, комунальної та приватної форми власності мають рівні права у провадженні освітньої, наукової та інших видів діяльності. Державою розпочато процес забезпечення рівних умов в діяльності державних та приватних ЗВО але є дуже суттєві відмінності.

Існуюча в Україні система протекціонізму надає певні переваги у фінансуванні та підтримці державних та комунальних закладів вищої освіти. В усьому світі розвиток приватної освіти розглядається як чинник, що сприяє конкуренції, підвищенню якості, диверсифікації форм навчання та новаторству в наданні освітніх послуг. Найбільш динамічно в світі зараз розвивається приватний сектор вищої освіти. За останні 20 років його доля в світі виросла с 10% до 30%, у США цей показник складає 50%.

Назріла необхідність трансформації підходів до державної фінансової підтримки ЗВО в Україні у формі податкових пільг, яка ефективно застосовується в країнах ЄС та ОЕСР. Необхідно відкрити нові перспективи для розвитку приватних ВНЗ, інвестування в людський капітал, забезпечення якості вищої освіти.

На сьогоднішній день законодавець повинен виходити з того, що підтримка освіти в державі не повинна залежати від форми власності закладу вищої освіти, оскільки кінцевим результатом цієї діяльності є підготовка фахівців для різних галузей господарства та промисловості нашої держави. В цьому напрямку держава має досвід підтримки своїх пріоритетів, звільнивши державні ЗВО та релігійні організації Укрaїни від сплати податків на землю та нерухоме майно. Поза увагою держави продовжують залишаться приватні ЗВО. У якості бажаного напрямку розвитку післявоєнної освіти може слугувати законодавче рішення про звільнення від податку на нерухомість та плати за землю усіх закладів середньої освіти України незалежно від форми власності. Це рішення надало можливість та підштовхнуло до розбудови матеріальної бази приватних закладів середньої освіти і привело до суттєвого результату.

В період повоєнного відновлення роботи ЗВО в Харкові не перспективним вбачається ситуація коли ЗВО чим більше будує навчальних корпусів тим більше платить податок на нерухомість. Відводить землю для нормативного забезпечення навчального процесу і різко збільшує оплату землі. Всі названі платежі надходять до відповідних бюджетів і повертаються до державних та комунальних ЗВО. Все це за рахунок тих, хто навчається і це звісно приводить до скорочення видатків на сучасну організацію навчання, заниження рівня заробітної платні та все інше. Виглядає це в сучасних умовах як дискредитаційна нерівність та несправедливість.

Зрівняння в можливостях приватних та державних ЗВО дозволять підвищити ефективність відбудови та післявоєнного розвитку нашої держави. Аналогічної підтримки ми очікує від регіональної влади, яка дасть підстави стверджувати, що Харків залишається містом студентів та університетів. Щоб проекти розвитку інноваційної освіти у Харкові, її розбудова не зупинилася, а отримала новий поштовх. Сподіваюсь, що у місті будуть створюватися та впроваджуватись сервіси, які змусять повертатися і студентів і викладачів. Це без сумніву добавить впевненості людям, їхнім сім’ям, самим студентам в тому, що вони потрібні своїй країні, рідному краю, місту. До речі, війна підтвердила, що складніше переживають стрес ті індивідууми у яких були відсутні усталені соціальні зв’язки. Останнім часом часто лунають твердження, що рівень розвитку цивілізації дозволив людини виживати самостійно. Сім’я, колектив, однодумці – це пережитки минулого. Однак останні події підтвердили, що саме близькі, рідні, колеги першими прийшли на допомогу, підтримали один одного, об’єдналися проти спільного ворога. Яскравий приклад – колектив нашого університету, студенти та викладачі. Незважаючи на всі складнощі та насамперед намагаючись відвернути увагу наших студентів від тих страшних подій, які їм прийшлося пережити, університет одним з перших розпочав навчання наживо. Також було прийнято рішення тимчасово відмовитися від сплати за навчання, щоб у кожного з’явилася можливість продовжити освіту, незалежно від фінансових ускладнень. Ми розуміли, що у таких умовах найважливіше – це спільна підтримка. Ми були разом! Ми нікого не залишили наодинці та намагалися допомогти один одному. Час, який студент витратив на лекцію не згадуючи про війну – це вже наша професійна та особиста перемога!

Яким Ви бачите майбутнє університетської освіти у Харкові?

Харків – є і залишиться містом студентів. Перспективу цього бачу в об’єднанні університетів, у створенні єдиного освітнього кластеру - Консорціуму Харківських університетів. Консорціум, при зберіганні автономії та юридичної самостійності дозволить учасникам вийти на новий рівень. Його головна ідея – стати співрозмірним новим викликам, завданням і партнерам. Спільні зусилля такого об’єднання дозволять звернути увагу на регіональну освіту великих корпорацій, банків, промислових комплексів. Інше – це взаємодоповнююча історія з компетенціями та складними міждисциплінарними проектами, які ми в змозі реалізувати лише спільними зусиллями. Наступне – це, звісно, позиціонування. Серед університетів України та усього світу Харків повинен себе виокремити. Університети зберігають свою автономію, однак на верхньому рівні маємо можливість координувати свої спільні дії. На нижньому – створювати домовленості з функціонування спільних сервісів, розвитку інфраструктури, користування бібліотечними фондами, спортивними базами. Необхідно сфокусуватися на взаємній підтримці та вирішенні дійсно важливих завдань. Це також сприятиме подальшому вирівнюванні у правах та можливостях державних та приватних закладів вищої освіти. У нас для цього є і сили, і ресурси, і знання!

У чому Ви вбачаєте переваги Вашого університету на сьогоднішній день?

Головна перевага нашого Університету полягає в індивідуальному підході до кожного учасника освітнього процесу. Індивідуалізація освіти дуже коштовна річ, яка вигідно відрізняє сучасне навчання від традиційних підходів. Ми залишаємося на позиціях того, що кожний студент унікальний і ми зобов’язані допомогти йому в реалізації цих його індивідуальних якостей. Пишаємося нашим колективом однодумців, високою кваліфікацію наших викладачів. А головне – бажанням змінюватися, досягати нових горизонтів.

Сьогодні у Харкові залишається напружена безпекова ситуація. Яким чином планується проведення вступної кампанії, зокрема у Харківському університеті?

Міністерством освіти і науки України змінено порядок вступу в ЗВО. В цьому році відмінено складання ЗНО для випускників шкіл на базі повної загальної середньої освіти, натомість розроблено проведення Національного мультипредметного тесту. І хоча запроваджено три сесії його складання та розгорнуто пункти проведення мультипредметного тесту у Європі, значна частина абітурієнтів не зможе скористатися цими можливостями. Особливо це стосується Харківської, Донецької, Луганської. Херсонської областей, де пункти складання Національного мультипредметного тесту не утворюються. Можливим виходом з цієї ситуації є виїзд до місць організації зазначених пунктів. З іншого боку, спрощено порядок вступу до ЗВО для інших категорій абітурієнтів, зокрема молодших спеціалістів, фахових молодших бакалаврів, бакалаврів. Всі категорії абітурієнтів можуть подати заяви на вступ в електронному вигляді без обов’язкового особистого прибуття до Приймальної комісії ЗВО.

ТОВ «Харківський університет» без обмежень долучається до вступної кампанії 2022 року, Приймальна комісія розпочала свою роботу з 1 січня 2022 року і відповідно до Правил прийому здійснює набір студентів на спеціальності 081 Право, 071 Облік і оподаткування, 072 Фінанси, банківська справа та страхування. Крім того, у Харківському університеті функціонує відокремлений структурний підрозділ «Фаховий коледж Харківського університету» який здійснює набір за спеціальністю 081 Право за освітньо-професійним ступенем фаховий молодший бакалавр.