Міжнародна конференція «Наука, політика, благочестя»

     Міжнародна наукова конференція, яка була присвячена питанням науки, політики та благочестя («Wissenschaft – Politik – Frömmigkeit») в епоху Просвітництва, була організована за підтримки Міжнародного товариства імені Георга Вільгельма Стеллера (Internationale Georg-Wilhelm-Steller-Gesellschaft), Кунсткамери Російської академії наук (РАН) та «Фонду Франке в Галлє» (Franckeschen Stiftungen zu Halle). Цей науковий форум спочатку планувався в реальному режимі в місті Галлє, однак коронавірусна ситуація внесла свої корективи, тому він відбувся у віртуальному режимі завдяки платформі «Zoom» та за загальної технічної координації і організації «Фонду Франке в Галлє».

     Спочатку з вітальним словом до учасників із Німеччини, Данії, Росії, Нідерландів та України звернувся директор «Фонду Франке в Галлє», професор Томас Мюллер-Бальке (Prof. Dr. Thomas Müller-Bahlke). Потім виступили науковий координатор конференції, професор Хольгер Цаунштьок (Prof. Dr. Holger Zaunstöck), голова Міжнародного товариства імені Георга Вільгельма Стеллера, доктор медицини Елізабет Гінтцше (Dr. Anna-Elisabeth Hintzsche), керівниця Кунсткамери РАН, доктор історичних наук Наталія Копанєва, координаторка конференції, магістра Фрідеріке Ліппольд (Friederike Lippold M.A.). На протязі двох днів учасники заслухали різні доповіді, серед яких були: «Археологічні пам’ятники Сибіру у документах Д.Г. Мессершмідта» (професорка Ірина Тункіна, Санкт-Петербург), «Прощання з варварським дискурсом. Як Ляйбніц розвивав нову картину Росії у своїх кореспонденціях» (професорка Христина Ролль, Аахен), «Роль пієтистів у християнізації Камчатки» (професорка Наталія Охотіна-Лінд, Копенгаген), «Німецькомовні дослідження Кавказу в 1700-х рр.» (доктор Себастіан Шторк, Берлін), «Альтернативні шляхи творення нової російської мови» (професорка Світлана Менгель, Галлє), «Від лікаря до мінералога: мінералогічні дослідження Д.Г. Мессершмідта у Сибіру» (професорка Лариса Бондар, Санкт-Петербург) та ін.  

     Серед учасників цієї міжнародної конференції був також представник Харківського університету, доктор філософських наук Володимир Олексійович Абашнік. Його доповідь була виголошена 09 жовтня 2020 р. та присвячена темі «Педагогічний трансфер між Галлє і Дессау та Полтавою, Москвою, Санкт-Петербургом: Йоганн Ебергард Фрідріх Шаль (1742–1790)». В центрі уваги цієї доповіді була викладацька та наукова діяльність відомого німецького юриста, філософа та педагога Й.Е.Ф. Шаля, який зокрема в 1780-х роках викладав у різних навчальних закладах Полтави та виказав широкі впливи на полтавських випускників. Серед них був засновник новітньої української мови та письменник Іван Котляревський (1769–1838), батько майбутнього письменника, відомий український драматург Василь Гоголь-Яновський (1777–1825) та інші. За матеріалами цієї наукової конференції планується видання збірки.